Кременець · Замкова гора (Бона)

Археологічні розкопки на Замковій горі

Архітектурно-археологічні дослідження Кременецького замку: розкопи на замковому дворі, відкриті фундаменти й мури, риштування на надбрамній вежі. Дослідження 1973–1974 рр. виявили муровані укріплення IX століття.

1 січня 1974 р.1970–1980-ті (орієнтовно) і сучасність◉ На карті#Кременець #Кременецький замок #археологія #розкопки #Бона #Пламеницький #IX століття
Археологи за роботою біля надбрамної вежі — Кременець

Ці чорно-білі фото показують архітектурно-археологічні дослідження на Замковій горі (Боні): траншеї й шурфи на замковому дворі, відкриті фундаменти й кладку мурів, риштування на надбрамній вежі та археологів за роботою.

За даними архітекторки Ольги Пламеницької, дослідження 1973–1974 років дали несподіваний результат. Є. Пламеницький виявив на замковому дворі оборонний мур завтовшки 1,8 м, який перетинав двір з півдня на північ і за знахідками був датований IX століттям. У створі муру стояла невелика (3 × 3 м) тристінна вежа. Отже, найдавніше ядро замку княжої доби було трикутним мисовим укріпленням зі сторонами 40, 50 і 60 м — менше третини площі пізнішого замку.

Наприкінці XIII — у XIV столітті, після руйнування фортець на вимогу ординського воєводи Бурундая (1259–1260), замок розбудували за новою концепцією — на всю верхню площадку гори. У надбрамній Шляхетській башті дослідники простежили чотири будівельні етапи, а поза давнім ядром відкрили фундаменти первісної надбрамної Черленої вежі.

Точні дати цих фото невідомі: вони потрапили до архіву під підписом «1980 рр»; частина з них, імовірно, стосується саме досліджень 1970-х.

Джерела

  • О. Пламеницька, «До питання про розвиток мурованих фортифікацій Західної України в ІХ–ХІІІ ст.» // Українська академія мистецтва, вип. 17, 2010.