Вірля · Кременецький район
Вірля (Урля): ставки, каплиці й історія Анни Гойської
Вірля (Урля) — село біля Почаєва, де в XVI ст. жила Анна Гойська, яка отримала від грецького митрополита Неофіта ікону Богородиці, згодом перенесену до Почаївської лаври. Ставки, ліси, каплиці й картина про перенесення ікони.

















Урля, або Вірля, — село Кременецького повіту за 17 км від Кременця, над потоком, що витікає з-під Почаєва. Наприкінці XIX ст. тут було лише 14 домів і 102 жителі.
Село відоме з XVI ст.: тут жила Анна з Козинських Гойська. 1559 року до неї, дорогою до Почаєва, завітав грецький митрополит Неофіт і подарував ікону Богородиці. Згодом ікону перенесли до Почаєва — вона стала головною святинею Почаївської лаври.
Колись на острові серед ставу стояв мурований замок волинських землян Домашевських — фундаторів і опікунів лаври, а при греблі працював водяний млин. Під час козацьких війн 1648 року замок і містечко були зруйновані; наприкінці XIX ст. від замку лишалися три стіни заввишки до 6 метрів. Пізніше маєток перейшов до Фірлеїв, а від них — до графів Тарновських.
На фото — сучасна Вірля: лісові ставки, світанки над водою, каплиці серед соснового лісу, а також портрет Анни Гойської й картина про перенесення ікони.
Джерела
- О. Цинкаловський, «Стара Волинь і Волинське Полісся», стаття «Урля або Вірля».









