Близнюки у Кременці

У далекому сімнадцятому сторіччі, коли ще діяли чіткі правила забудови міст за європейським типом, на головній кремецькій вулиці під назвою Широка з’явився цікавий архітектурний ансамбль, що складається з двох однакових будинків, що отримали за свою схожість назву “Близнюки”. За допомогою невеликих хитрощів (розділова стіна і центральний фасад, звернений на північ) проект відповідав усім обов’язковим канонам архітектурних вимог міського будівельного плану (три вікна по центральному фасаду), при цьому створюючи претензійний строгий вигляд з п’ятивіконною бічною стіною вздовж центральної магістралі та квадратний периметр. Розташована на височині двоповерхова будівля, що зберегла крізь століття свій зовнішній вигляд, з двох симетричних частин, кожна з яких відповідає сформованій в пізньому середньовіччі структурі міської кам’яниці (10м х 20м), з роздільною спільною стіною під двома окремими двосхилими дахами в сукупності утворює квадратний в плані периметр, звернений центральним фасадом на північ (в сторону колишнього колегіуму), а п’ятивіконном боковим – вздовж центральної міської (колишньої Широкої) вулиці. Найдавніша частина – розташовані під усім периметром будівлі підвали під склепінчастим перекриттям, до останнього часу зберігали свою первісну відкриту кам’яну кладку, а потім були ошарені. Зараз, крім основного призначення, на східну їх частину покладено функцію входу в основне приміщення східного ж крила. Зовнішнє оформлення будинку “Близнюки”, виконане в бароковому стилі, цілком відповідає духу епохи: ненав’язливі деталі зовнішнього оформлення (бічні і центральні рустовані пілястри, вазони трикутних щипців, фронтони з п’ятьма віконними прорізами різної форми, кручений ажур балконних решіток другого поверху, замкові камені) підкреслюють гармонійне поєдння його двох симетричних частин з натяком на їх відособленість.