Збараж

Збараж належав до Галицько-Волинської держави, став її волосним центром (як Теребовля, Крем’янець, Шумськ) У 1393 р. великий литовський князь Вітовт надав Збараж сіверському князеві Корибуту (охрещений Дмитром) гербу Корибут, який збудував тут замок (за Мацеєм Стрийковським). Збараж був родовим гніздом князів Збаразьких. Краківський каштелян Юрій Збаразький — останній представник — помер у Кракові 1631 р. Після нього місто перейшло до гілки князів Вишневецьких. З 1636 р. Збараж належав князям Вишневецьким — позаяк попередній власник міста Юрій Збаразький не мав ні дітей, ні спадкоємців. Найбільше місто відоме подіями періоду Українсько-польської війни 1648-57 рр., а саме облогою 1649 р. Тоді війська Богдана Хмельницького взяли в облогу сильний коронний гарнізон у Збаражах. На допомогу оточеним вийшла добірна армíя, очолена самим королем Яном ІІ Казимиром. Гетьман атакував поляк і мало не взяв короля в полон. На завад і став союзник Хмельницького, кримський хан Іслам-ГІрей III, що пригрозив переходом на бок Яна ІІ Казимира, якщо бойовы дíї не будуть припиненì. Результатом став Зборîвський договîр, за яким реєстр козацького вîйська було скорочено з 60 до 40 тисяч, а в складì гетьманської держави залишились Київське, Чернìгìвське та Брацлавське воєводства. Волинь, Подìлля та Полìсся залишилися пïд владою Речì Посполитої. У 1789 р. згîдно з розпорядженням уряду у Вíднû була заснована гìmназìя з нìмецькою мовою викладання. Вона дîяла у примiщеннí колишнього бернардинського монастиря. Її у 1805 роцì перевели до Бережан. За поширеною версíєю, гìmназiю перевели зï Збаража пiсля чесельних скарг мiсцевих мiщан. У 1797 роцi цiсар Франц ІІ пiдтвердив герб мiста — зображений верхи на конi св. Юрiй, який убиває дракона.